Законопроєкт №15111 про цифрові платформи і DAC7: що реально змінюється і чи встигне Рада до 31.07.2026

Законопроєкт №15111 — це ставка не про один маркетплейс і не про один мемний заголовок. Для ринку прогнозів це конкретна парламентська подія: чи встигне Верховна Рада підтримати саме №15111 у першому читанні до 31 липня 2026 року. А для читача це ще й хороший тест на те, чи вміє він відрізняти просту політичну упаковку від реальної юридичної конструкції.

На рівні публічної комунікації тему часто стискають до формули «податок на OLX». На рівні тексту законопроєкту все складніше: тут одночасно є DAC7-звітування, спеціальний режим 5% ПДФО, роль платформи як податкового агента, окремий рахунковий режим і блок про банківське розкриття інформації за операціями підзвітного продавця.

Станом на 3 квітня 2026 року фактична частина цього матеріалу спирається на картку законопроєкту №15111, офіційну комунікацію Мінфіну, пояснювальну записку, порівняльну таблицю до проєкту, анонс робочої групи профільного комітету та картку попереднього спорідненого пакета №14025/П. Усе, що стосується оцінки ймовірностей, драйверів котирувань і політичних сценаріїв YES/NO, є редакційною оцінкою, а не юридичною чи податковою консультацією.

Хочете відкрити саме цей ринок?
Перейти до маркету №15111 у закритій частині Plura Market
Після входу в акаунт там доступні живі котирування, обсяг і торгівля по цьому сценарію.

Швидкий погляд на ставку

Що перевірено офіційно

Ключові тези

• №15111 — це не лише про продаж уживаних речей, а про великий пакет DAC7, оподаткування доходів через платформи та доступ ДПС до даних за рахунками підзвітних продавців.
• У публічній мові тему часто називають «податком на OLX», але офіційно законопроєкт охоплює значно ширше коло платформ: сервіси послуг, продаж товарів, оренду нерухомості та транспорт.
• У документі є щонайменше три різні пороги навколо 2 000 євро: податковий, рахунковий і DAC7-звітний. Саме тут більшість швидких оглядів починають плутатися.
• Платформа за №15111 — не просто посередник: у ключовому сценарії вона стає податковим агентом фізособи.
• Найбільш політично чутливий елемент — не 5% сам по собі, а поєднання спецрахунку, згоди на розкриття банківської інформації та запитів ДПС щодо операцій за цим рахунком.
• Після провалу спорідненого урядового №14025/П від 10.03.2026 №15111 виглядає як швидкий перезапуск теми в новій упаковці.

Це не просто «податок на OLX». Це DAC7 + 5% ПДФО + платформа як агент + спецрахунок + банківське розкриття.

Що це за ставка і чому вона набагато складніша, ніж здається

Для законодавчих ринків найгірший спосіб аналізу — це взяти емоційний заголовок і торгувати його як факт. У випадку №15111 так не працює. Тут занадто багато різних механік зшито в один пакет, а кожна з них здатна окремо вплинути і на політичну токсичність, і на ймовірність першого читання, і на те, як узагалі слід формулювати резолюцію ринку.

На практиці ви торгуєте не питання «чи хоче влада більше податків», а значно вужчу подію: чи пройде саме №15111 за основу до кінця липня 2026 року. Якщо потрібен базовий контекст про те, як узагалі працюють prediction markets, то тут діє класичне правило: значення має не гучність дискусії, а чіткий юридичний тригер.

Чому це не просто «податок на OLX»

Ярлик «податок на OLX» працює в політичній комунікації, але погано працює в точній аналітиці. Він відразу звужує сюжет до продажу старих речей між людьми й викидає за дужки половину реальної конструкції №15111.

Офіційна логіка Мінфіну значно ширша. Законопроєкт охоплює платформи, через які:

• продають товари;
• надають послуги;
• здають в оренду нерухомість;
• здають в оренду транспорт.

У своїх матеріалах Мінфін прямо наводить як приклади сервіси на кшталт Bolt, Uklon, Airbnb, Uber та інші цифрові платформи. Це важливо для SEO, E-E-A-T і просто для чесності: у центрі історії стоїть не лише побутовий маркетплейс, а вся частина цифрової економіки, де дохід проходить через платформу, а не повністю поза нею.

Що змінилося після провалу попереднього пакета

Політичний контекст тут не менш важливий за текст норми. Попередній споріднений урядовий захід по цифрових платформах уже встиг натрапити на парламентський спротив: 10 березня 2026 року Рада відхилила і зняла з розгляду постанову №14025/П. Це важливий сигнал для ринку з двох причин одночасно.

1. Тема реально конфліктна. Вона не проходить зал автоматично, навіть якщо уряд публічно пояснює її боротьбою з тінню або євроінтеграцією.
2. Уряд не відмовився від задуму. Уже 30.03.2026 він повернувся з новим номером — №15111 — і тим самим показав, що намагається швидко перезапустити пакет.

Для prediction market це майже ідеальний сюжет: ви торгуєте не абстрактну ідею, а повторний захід уряду на політично слизьку тему. Саме тому ринок тут чутливий не тільки до тексту, а й до будь-яких процедурних сигналів з комітету.

З чого складається №15111: три поверхи одного законопроєкту

1. DAC7 і міжнародний обмін інформацією

На першому рівні Україна намагається вбудуватися в правила DAC7 і модельний підхід ОЕСР до автоматичного обміну інформацією про доходи через цифрові платформи. Для ринку це важливо, бо дає законопроєкту зовнішню рамку: йдеться не тільки про внутрішню фіскальну ідею, а й про міжнародну сумісність правил.

Практичний зміст цього блоку такий:

• оператори платформ мають ідентифікувати підзвітних продавців;
• ставати на облік у податкових органах;
• щороку подавати звітність до ДПС;
• працювати в моделі, де ці дані можуть ходити і в міжнародному обміні.

Саме цей поверх робить №15111 схожим не на вузький локальний податок, а на інфраструктурний законопроєкт для частини цифрової економіки.

2. Спеціальний режим 5% ПДФО

Це блок, через який тема стає емоційно зрозумілою для масової аудиторії. Пояснювальна записка прямо каже, що зараз доходи фізосіб через цифрові платформи загалом оподатковуються за ставкою 18%. №15111 пропонує для окремої категорії фізосіб іншу конструкцію — 5% ПДФО.

Але це не універсальна знижка для всіх. Щоб потрапити в цей режим, особа має відповідати низці умов:

• бути резидентом України й повнолітньою;
• не бути ФОП або іншою самозайнятою особою;
• не використовувати працю найманих осіб;
• не продавати підакцизні товари;
• вписуватися в ліміт доходу — не більше 834 мінімальних зарплат на рік;
• працювати через рахунок для звітної діяльності або через дозволену спрощену модель до порога 2 000 євро.

Це важливе місце, де матеріал має бути точним: №15111 не дає всім платформним доходам ставку 5%. Він конструює окремий, пільговий, але контрольований режим для частини фізосіб.

3. Банківська таємниця, спецрахунок і контроль за операціями

Ось тут починається справжня політична токсичність законопроєкту. Порівняльна таблиця до проєкту прямо каже, що під час відкриття поточного рахунку підзвітного продавця платник податку має надати банку згоду на розкриття інформації, яка містить банківську таємницю, зокрема про операції за таким рахунком, на запит контролюючого органу.

Окремо банківський блок пакета дозволяє розкривати, зокрема:

• відомості про зарахування коштів;
• призначення платежу;
• ідентифікаційні дані;
• номер рахунку контрагента — у випадках, визначених Податковим кодексом.

Для багатьох депутатів і користувачів саме це є центральною точкою конфлікту. Не самі 5%, а межа допустимого податкового доступу до банківських даних — ось що здатне переламати ринок у будь-який бік.

Критично важливе уточнення: чому межа 2 000 євро — це не одна межа, а одразу три

Найнебезпечніше спрощення в темі №15111 звучить так: «до 2 000 євро нічого не буде». Це погана аналітика. У тексті законопроєкту й супровідних матеріалах межа 2 000 євро працює одразу в кількох різних логіках.

Для ринку це критично, бо кожна з цих трьох логік впливає на котирування по-різному. Одне й те саме число в заголовках виглядає як «пільга», а в технічному тексті розкладається на три різні регуляторні механіки.

Як комунікує Мінфін і що написано в технічних нормах

Це не суперечність між політичною і юридичною реальністю. Це просто два різні шари опису одного пакета. Але для нормальної market page цю різницю треба проговорювати прямо, бо саме в ній ховаються головні помилки ринку.

Що з «разовими некомерційними продажами особистих речей»

На рівні урядової комунікації все подано політично зрозуміло: разові, некомерційні продажі особистих або побутових речей, якщо дохід від них не перевищує 2 тис. євро на рік, не потребуватимуть сплати податків. Це сильна публічна рамка, бо вона одразу знімає частину страху аудиторії.

Але хороша сторінка для ринку не повинна зупинятися на цій формулі. Юридично в проєкті йдеться не про один простий виняток, а про цілий набір технічних правил: хто є підзвітним продавцем, коли платформа звітує, коли дохід не оподатковується, коли можна не відкривати окремий рахунок і що відбувається зі спецрахунком у «дорослому» режимі.

Чому «дошки оголошень» — окремий нерв цього ринку

Окремий важливий демпфер політичного опору — це виняток для електронних дошок оголошень, де є лише реклама або інформування про товар чи послугу. Без нього критика була б ще жорсткішою: під тиск потрапляли б навіть майданчики, які не проводять угоду, не здійснюють розрахунок і фактично не виступають справжнім посередником у виплаті доходу.

Для ринку це означає просту річ:

• якщо виняток зберігається і формулюється чітко, YES стає політично легше продавати;
• якщо норма розмивається або виглядає двозначною, спротив може швидко зрости.

Де №15111 зараз у процедурі

30 березня 2026 року Кабінет Міністрів зареєстрував №15111 як урядовий законопроєкт. Головним визначено Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики. На картці проходження є позначка про зауваження з боку Головного науково-експертного управління, а 2 квітня 2026 року профільний комітет уже анонсував робочу групу щодо №15110 і №15111.

Тобто документ уже не лежить у стадії символічної реєстрації. Він реально зайшов у фазу технічного опрацювання. Але це ще не той етап, коли YES можна механічно записувати у фаворити: до дедлайну треба пройти висновок комітету, потрапити в порядок денний і отримати результативне голосування.

Для ширшого податкового контексту корисно паралельно стежити і за суміжними сторінками про №15110 щодо військового збору після війни та №15112 щодо ПДВ на посилки, бо парламент часто рухає такі сюжети не ізольовано, а пакетами пріоритетності.

Що саме вважається YES, а що — NO

У законодавчих ринках дисципліна резолюції важливіша за емоцію. Для цього ринку правила мають бути жорсткими.

YES закривається, якщо до 31.07.2026 23:59 Europe/Kyiv саме законопроєкт №15111 отримує підтримку у формі «за основу», «за основу з доопрацюванням» або «за основу і в цілому».

NO закривається, якщо до дедлайну такого голосування не буде, якщо законопроєкт лише обговорять, залишать у комітеті, відхилять, відкличуть, знімуть з розгляду, відправлять на доопрацювання без підтримки за основу або якщо зміст просунеться іншим номером.

Базове правило для спірних випадків тут жорстке: схожий зміст не дорівнює тому самому ринку. Якщо парламент реалізує ту саму ідею через інший документ, а не через №15111, для цього ринку це все одно NO.

Аргументи на користь YES

1. Є зовнішній мотив через DAC7, ОЕСР і міжнародні зобов'язання. Це не закон із нуля для внутрішнього піару, а пакет, який уряд прив'язує до міжнародного обміну інформацією, Національної стратегії доходів і Меморандуму з МВФ.
2. Уряд дуже швидко повернувся до теми після провалу попередньої версії. Швидкий перезапуск під новим номером — це поганий знак для тих, хто хоче оголосити тему мертвою.
3. Робоча група в комітеті вже відбулася. Для подієвої ставки це важливий ранній індикатор, що документ реально рухається, а не просто припаркований у базі Верховної Ради.
4. Старт норм із 01.01.2027 дає простір для політичного продажу. Уряд може казати, що ринок матиме час адаптуватися, а зміни не вмикаються «завтра зранку».

Аргументи на користь NO

1. Попередній споріднений пакет уже провалювався. Це означає, що парламент не ковтає тему автоматично, навіть коли уряд вважає її пріоритетною.
2. Норма про банківську таємницю дуже токсична. Навіть якщо технічно вона обмежена підзвітними продавцями у спецрежимі, політично її легко продати як надмірне втручання держави в банківські дані.
3. Роль платформи як податкового агента важка для імплементації. Мінфін і сам отримував у консультаційному процесі сигнали, що така модель вимагає серйозних змін у бізнес-процесах платформ.
4. Тему можуть знову перезапакувати. А для цього ринку будь-яке перезапакування в інший номер — це не «майже YES», а звичайний NO.

Що найсильніше рухатиме котирування до дедлайну

• висновок профільного комітету і його тональність;
• поява №15111 у порядку денному пленарного тижня;
• будь-який сигнал про пом'якшення норм щодо банківської таємниці;
• будь-який сигнал про зміну ролі платформи як податкового агента;
• перенесення змісту №15111 в інший номер або розщеплення пакета;
• публічні позиції Мінфіну, комітету, ДПС і великих платформ.

На таких законодавчих ринках темп процедури часто важить не менше за зміст норми. Тому хороша торгова дисципліна тут означає читати не тільки проєкт закону, а й календар комітету, пленарних тижнів та офіційних публічних сигналів.

Наша стартова оцінка ринку

Редакційно: 53% на YES, 47% на NO.

Чому ми не ставимо YES значно вище:

• попередній захід уряду на цю тему вже провалився;
• блок про банківські дані й спецрахунок може викликати новий спротив;
• частина норм занадто технічна для швидкого комфортного голосування.

Чому YES усе ж трохи попереду:

• є зовнішній DAC7-стимул;
• є зрозуміла фіскальна логіка;
• уряд повернувся до теми дуже швидко;
• комітет уже почав її предметно опрацьовувати.

Хронологія до дедлайну

Поширені питання

№15111 — це справді «податок на OLX»?

У публічній мові так його часто називають, але офіційно це значно ширший пакет: DAC7, платформи як податкові агенти, 5% ПДФО для частини фізосіб, звітність, рахунки та банківське розкриття.

Яка ставка зараз і яку ставку пропонують?

Пояснювальна записка каже, що зараз доходи фізосіб через цифрові платформи загалом оподатковуються за ставкою 18%, а №15111 пропонує спеціальний режим 5% для фізосіб, які відповідають встановленим умовам.

Хто саме може користуватися 5% режимом?

Фізособа-резидент, яка не є ФОП або іншою самозайнятою особою, не має найманих працівників, не продає підакцизні товари, вкладається в ліміт 834 мінімальні зарплати на рік і працює через визначений законом рахунковий режим.

Що означає межа 2 000 євро?

У №15111 це не одна межа. Вона працює як мінімум у трьох місцях: у DAC7-звітуванні, у нормі про неоподатковуваний дохід від продажу товарів і в нормі про можливість не відкривати окремий рахунок.

Що з окремим рахунком?

Базово окремий рахунок є частиною конструкції пільгового режиму. Але для продажу товарів через платформу до еквівалента 2 000 євро на рік законопроєкт дозволяє використовувати вже наявний рахунок для власних потреб, якщо його реквізити повідомлено податковому агенту-платформі.

Чи справді є доступ ДПС до банківських даних?

Так. У пакеті є і згода під час відкриття рахунку підзвітного продавця на розкриття банком відповідної інформації, і зміни до закону про банки, які дозволяють розкриття окремих відомостей про операції за такими рахунками у випадках, визначених Податковим кодексом.

Що таке YES у цій ставці?

До 31.07.2026 23:59 Europe/Kyiv Верховна Рада має підтримати саме №15111 у першому читанні.

Якщо схожий закон ухвалять під іншим номером, це буде YES?

Ні. Для цього ринку рахують тільки результативне перше читання саме законопроєкту №15111.

Першоджерела та фактчек

1. Картка законопроєкту №15111 — підтверджує номер, дату реєстрації, суб'єкта ініціативи, головний комітет, стадію проходження та наявність зауважень.
2. Мінфін: пакет із трьох законопроєктів від 30.03.2026 — джерело для DAC7-логіки, 5% ПДФО, ролі платформи як податкового агента, умов для фізосіб, винятку для «дошок оголошень» та старту з 01.01.2027.
3. Пояснювальна записка до проєкту закону — підтверджує поточну базову ставку 18%, логіку 5% режиму, зв'язок із міжнародними зобов'язаннями та окремі мотиви банківського блоку.
4. Порівняльна таблиця до проєкту закону — підтверджує технічні норми: поріг не більш як 30 продажів і 2 000 євро для DAC7, неоподатковуваний дохід від продажу товарів до 2 000 євро, право користуватися наявним рахунком до 2 000 євро та згоду на розкриття банківської інформації.
5. Комітетський анонс робочої групи щодо №15111 — показує, що тема вже перейшла у фазу предметного опрацювання в комітеті.
6. Картка постанови №14025/П — підтверджує, що попередній споріднений пакет по цифрових платформах був відхилений і знятий з розгляду 10.03.2026.

Дисклеймер. Матеріал не є юридичною консультацією, податковою порадою або індивідуальною рекомендацією щодо ставок. Норми №15111, стадія проходження, пороги та опис механіки спираються на офіційні документи. Ймовірності, ринкові сценарії та політичні висновки — це редакційна оцінка.

Відкрити ринок №15111: перейти до маркету в Plura Market. Саме там видно актуальні котирування, реакцію ринку на комітетські сигнали та фінальну логіку резолюції.
Потрібен вхід в акаунт. Для інших активних сценаріїв переходьте також на головну сторінку з ринками.